Глибина 116 метрів під поверхнею землі — саме стільки відділяє пасажирів від денного світла на станції Хун’яньцунь у китайському місті Чунцін. Ця підземна споруда, відкрита 2022 року, офіційно посіла перше місце серед усіх станцій метрополітену планети, випередивши київську Арсенальну. Різниця в тиску повітря тут відчувається вже через хвилину спуску, а ескалатори працюють майже десять хвилин поспіль.
Чунцінське метро прокладають крізь гірські масиви, і саме рельєф змусив інженерів опустити платформи так низько. Станція обслуговує одразу дві лінії, має кілька входів із перепадом висот понад 140 метрів і стала справжньою туристичною принадою для тих, хто хоче відчути, як змінюється власне тіло на такій глибині.
Географія, яка штовхає метро вниз
Чунцін стоїть на крутих пагорбах, де річки Янцзи та Цзялінцзян прорізають ущелини, а житлові квартали чіпляються за схили під кутом 30–40 градусів. Коли проєктували 9-у лінію, траса повинна була пройти під одним із таких пагорбів у районі Юйчжун. Щоб з’єднати станцію з існуючими тунелями і не руйнувати поверхневу забудову, довелося опускати конструкції на 106 метрів по рівню рейок і 116 метрів у найглибшій точці.
Київська Арсенальна виникла з тієї ж логіки. Високий правий берег Дніпра піднімається над рівниною більш ніж на сто метрів. Перша черга метрополітену, відкрита 1960 року, мала пройти під цим уступом, і пілонна станція опинилася на глибині 105,5 метра. Обидва випадки доводять просте правило: чим крутіший рельєф, тим глибше доводиться ховати платформи, якщо хочеш зберегти прямі тунелі.
У Чунціні додали ще один фактор — щільну забудову. Вхід № 2 і вхід № 4 розділені по вертикалі 141 метром. Пасажир, який спускається з одного боку, і той, хто піднімається з іншого, фактично долають висоту 40-поверхового будинку. Це не архітектурна примха, а жорстка необхідність, продиктована ландшафтом.
Що відчуває пасажир на 116-метровій глибині
Спуск починається звичайно: турнікети, догляд речей, кілька кроків. Потім — серія ескалаторів. З входу № 4 їх сім сегментів, і весь шлях займає близько восьми хвилин. З входу № 2 — три рухомі доріжки завдовжки 105 метрів, шість хвилин. Ліфт доставляє вниз за 53 секунди, але саме в ньому вуха «закладає» найсильніше.
Перепад атмосферного тиску на такій глибині дорівнює приблизно тому, що відчуваєш під час зльоту літака. Багато хто вперше стикається з баротравмою саме тут. За моїм досвідом кількох поїздок китайськими метрополітенами, найкраще допомагає жувальна гумка або ковтання злегка відкритим ротом. Діти і люди з проблемами слуху часто користуються спеціальними краплями, які продають у кіосках біля входів.
Платформи Хун’яньцунь оформлені в теплих коричневих тонах. На колонах лінії 9 — барельєфи з портретами героїв «червоних скель» (Hongyan), а на лінії 5 — велике панно «Палаюча молодість». Температура повітря стабільна, близько 18–20 °C, вологість контрольована. Але головне враження — тиша. Коли ескалатори стихають, чути лише далекий гул поїзда, який наближається з глибини тунелю.
Рейтинг найглибших станцій: хто йде слідом
Станом на 2026 рік перша п’ятірка виглядає так:
| Місце | Станція | Місто, країна | Глибина, м |
|---|---|---|---|
| 1 | Хун’яньцунь | Чунцін, Китай | 116 |
| 2 | Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 |
| 3 | Пхеньянський метрополітен (окремі станції) | Пхеньян, КНДР | ≈110 (непідтверджено) |
| 4 | Золоті ворота | Київ, Україна | 96,5 |
| 5 | Хунтуді | Чунцін, Китай | 94,5 |
Дані зібрані на основі публікацій World Atlas і офіційних матеріалів метрополітенів. Глибина Пхеньяна залишається спірною: офіційна пропаганда називає цифри до 110–150 метрів, але незалежних вимірювань немає.
Зверніть увагу: різниця між першим і другим місцем — лише 10,5 метра. Для пасажира це майже непомітно, але для інженерів — ціла епоха технологій і матеріалів.
Як будували рекордсмена: 400 днів у гірській породі
Роботи на Хун’яньцунь стартували в серпні 2017 року. Спочатку пробурили вертикальні шахти глибиною понад 100 метрів — їх використовували і для вентиляції, і для спуску обладнання. Потім понад 400 днів тривала виїмка породи. Гірські породи Чунціна — це переважно пісковики і сланці, які легко руйнуються, але вимагають постійного кріплення.
Тунелі прокладали щитовими комплексами, але станційний комплекс довелося робити гірничим способом. Найскладніше виявилося забезпечити гідроізоляцію: підземні води тут тиснуть із силою, яка може зруйнувати будь-яку конструкцію. Інженери застосували багатошарові мембрани і систему дренажу, що працює досі.
У 2025 році проєкт отримав золоту нагороду International Tunnelling Awards у категорії «Проєкт року». Це визнання не лише глибини, а й того, як вдалося вписати станцію в існуючу міську тканину без масових знесень.
Київська Арсенальна будувалася в зовсім інших умовах: у 1950-х роках ще не було сучасних щитів, і все робили вручну з мінімальною механізацією. Саме тому її пілони залишилися декоративними — реальні несучі конструкції просто не витримали б тиску ґрунтів.
Поширені помилки й міфи про найглибші станції
Багато хто досі вважає Арсенальну абсолютним чемпіоном. Це вже не так з січня 2022 року. Друга поширена помилка — плутати глибину станції з глибиною всієї мережі. У Пхеньяні система в цілому лежить глибоко, але окремі платформи не обов’язково б’ють рекорди.
Третій міф: «на такій глибині небезпечно через радіацію чи газ». Насправді радіаційний фон у глибоких станціях часто нижчий, ніж на поверхні, бо гірська порода екранує космічні промені. Проблема лише одна — евакуація. Саме тому на Хун’яньцунь зробили додаткові аварійні шахти і резервні ескалатори.
Четверта помилка: думати, що глибина завжди означає довгий спуск. У деяких станціях Москви і Санкт-Петербурга ескалатори коротші, але кут крутіший. Час у дорозі залежить не лише від метрів, а й від швидкості стрічки (зазвичай 0,75–0,9 м/с).
Чек-лист для тих, хто планує відвідати Хун’яньцунь
- Перевірте розклад ліній 5 і 9 — станція працює з 6:30 до 23:00.
- Візьміть жувальну гумку або льодяники для вух.
- Якщо їдете з дітьми — краще користуватися ліфтом, а не ескалаторами.
- Заплануйте 20–25 хвилин тільки на спуск і підйом.
- Зніміть відео на середині ескалаторної галереї — саме там найкраще видно масштаб.
- Поруч із входом № 2 є оглядовий майданчик на мосту — звідти видно, наскільки глибоко ховається станція.
- Не залишайте важкі сумки на поручнях — стрічка йде довго, і вони можуть впасти.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли група туристів вирішила піднятися пішки по 860 сходах аварійного виходу. Результат — три люди зняли з траси через запаморочення. Не повторюйте.
Питання, які найчастіше ставлять про найглибшу станцію
Чи можна піднятися сходами замість ескалатора?
Так, є аварійні сходи, але їх понад 800 сходинок. Це вже спорт, а не звичайна поїздка.
Чи працює станція під час дощів і повеней?
Працює. Система гідроізоляції розрахована на максимальні рівні річок Янцзи й Цзялінцзян.
Скільки коштує квиток?
У Чунціні тариф залежить від відстані. Від Хун’яньцунь до центру — приблизно 3–5 юанів.
Чи є на станції туалет і Wi-Fi?
Так, і навіть зарядні станції для телефонів. Китайські метрополітени в цьому сенсі випереджають багато європейських.
Чи можна зняти відео для соцмереж?
Можна, але не заважайте пасажирам і не виходьте за жовту лінію безпеки.
Глибина 116 метрів — це вже не просто транспортна споруда. Це місце, де місто буквально пірнає в землю, щоб подолати власний рельєф. Хун’яньцунь доводить: сучасна інженерія здатна перетворити природну перешкоду на вражаючу архітектурну подію. А поки китайські будівельники планують нові лінії крізь пагорби, київська Арсенальна залишається гідним другим номером — і найглибшою станцією Європи.