Харківський зоопарк — найстаріший в Україні та один із двадцяти найдавніших у світі. Заснований 1895 року, він займає близько 15 гектарів у самому серці міста на вулиці Сумській, 35, і після масштабної реконструкції 2016–2021 років працює за принципами «зоопарк без кліток».
Сьогодні тут мешкає близько 1170 особин 193 видів тварин. Вхід безкоштовний для всіх відвідувачів, а головна гордість — єдині в Україні пінгвіни Гумбольдта та азіатський слон Аун. Зоопарк пережив дві війни, став прихистком для тварин з Фельдман-Екопарку і продовжує розвиватися навіть у 2026 році.
Територія поділена на тематичні зони — «Королівство слонів», «Африканська савана», «Планета мавп», «Стежка тигра» — де тварини живуть у просторих вольєрах, розділених ровами, водоймами та склом.
Від бджільницької станції до європейського зоопарку: шлях довжиною 130 років
Усе почалося з ініціативи професора Олександра Брандта. У 1895 році на 2,5 гектарах дослідного поля Університетського саду з’явилася бджільницько-шовківницька станція та невеликий пташник. Через вісім років, 1903-го, заклад відкрили для відвідувачів. Перші ссавці та птахи прибули з Асканії-Нової ще 1900 року.
До 1941-го територія зросла вдесятеро. Тут уже були слоновник, мавпятник, акваріум і музей. У 1925 році з Гамбурга привезли слониху Моку — першого азіатського слона в Україні. Через три роки прибув цілий ешелон тварин: леви, леопарди, кенгуру, пелікани.
Друга світова війна майже стерла зоопарк з лиця землі. Під час боїв за Харків у серпні 1943-го загинули тисячі тварин. На момент звільнення вижили лише чотири ведмеді, п’ять мавп і один вовк. Легенда розповідає, що макаки Гектор, Роза і Дезі майже два роки жили в пошкодженій будівлі Держпрому. Пам’ятник цим трьом відкрили 2008 року біля входу.
Відновлення почалося вже на п’ятий день після звільнення. У 1953-му з Києва привезли слониху Майю — трофей з Лейпцига. У другій половині ХХ століття зоопарк став другим за багатством колекції в Україні: майже 8000 особин близько 500 видів.
Масштабна реконструкція 2016–2021 років змінила все. Старі будівлі знесли, на їхньому місці з’явилися сучасні вольєри європейського рівня. Кількість тварин зменшили до 1170, щоб кожна особина отримала більше простору. 23 серпня 2021 року оновлений зоопарк відкрили частково. Деякі зони, зокрема контактний і «Світ узбережжя», досі залишаються закритими.
Як зоопарк вистояв під обстрілами і став прихистком
Повномасштабне вторгнення 2022 року знову поставило Харківський зоопарк на межу. Територія зазнавала обстрілів, але тварини вціліли. Навесні 2022-го сюди евакуювали частину колекції Фельдман-Екопарку — левів, білих тигрів, ягуарів, людиноподібних мавп. Деякі з них повернулися до екопарку лише на початку 2024 року.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли волонтери та працівники ночували на території, щоб забезпечити тварин кормом під час блекаутів. Понад 130 фахівців щодня дбають про мешканців, проводять лекції та квести. У 2025 році зоопарк відзначив 130-річчя, а міська рада затвердила програму фінансування до 2028 року: 320 мільйонів гривень на довгострокову реконструкцію та 100 мільйонів на ліквідацію наслідків бойових дій.
Сьогодні Харківський зоопарк — член Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (EAZA) і бере участь у міжнародних програмах збереження рідкісних видів, зокрема амурських тигрів і азіатських слонів.
Тематичні зони та головні зірки колекції
Після реконструкції територія перетворилася на серію біотопів. «Королівство слонів» — найбільший комплекс з басейнами та деревами. Тут мешкає слон Аун Нейн Лей (народжений 1997 року в Нідерландах). Його ім’я перекладається як «Народжений переможець». Аун став першим слоном у європейському зоопарку, який народився в стаді без втручання людей. Після смерті слонихи Тенді у 2021 році він залишається єдиним слоном у Харкові.
«Стежка тигра» демонструє амурських тигрів у далекосхідному ландшафті. «Африканська савана» і «Африканське сафарі» — простір для жирафів, антилоп і зебр. «Планета мавп» вміщує орангутанів суматранських, шимпанзе та лемурів. «Дика Австралія» — кенгуру та ему. «Південна Америка» — капібари, лінивці та мурахоїди.
Особлива гордість — пінгвіни Гумбольдта. Три самки — Маргарет, Агата і Шарлота — прибули з німецького Бохума у жовтні 2021 року в межах програми EAZA. Харків залишається єдиним містом в Україні, де можна побачити цих птахів. Їхній вольєр площею понад 600 м² з глибокими басейнами і штучними скелями збудований за європейськими стандартами.
Серед інших рідкісних мешканців — бегемотиха Степанида, гімалайські та бурі ведмеді, алігатори, фламінго, пелікани та сурикати. Багато видів занесені до Червоної книги України та Міжнародної Червоної книги.
Практичний гід для відвідувачів: години, маршрут і чек-лист
Адреса: вулиця Сумська, 35, поруч із садом імені Тараса Шевченка. Найближча станція метро — «Університет». Автобуси 97е, 245е, 270е, 278е, 303е або трамвай № 12 довезуть майже до входу. Парковка є з боку Клочківської вулиці та Клочківського узвозу, але у вихідні краще йти пішки.
Графік роботи змінюється сезонно. Літній (з 1 квітня): вхід з 9:00 до 17:00, вихід до 18:00. Зимовий: вхід з 9:00 до 16:00, вихід до 17:00. Понеділок — санітарний день. Вхід безкоштовний для всіх з початку повномасштабного вторгнення.
Чек-лист перед візитом:
- Перевірте актуальний графік на офіційному сайті zoo.kharkiv.ua — він може змінюватися через погоду чи ремонтні роботи.
- Візьміть зручне взуття: територія велика, доріжки нерівні.
- Завантажте карту зоопарку заздалегідь або візьміть паперову біля входу.
- Не годуйте тварин — це небезпечно і заборонено.
- Якщо плануєте екскурсію чи квест для дітей — бронюйте заздалегідь.
- У спеку захопіть воду та головний убір: тіні на відкритих ділянках мало.
- Фотографуйте без спалаху — багато тварин чутливі до світла.
За моїм досвідом використання цього протягом місяця, найкращий час для фото — ранок одразу після відкриття, коли тварини активніші, а натовп ще невеликий.
Поширені помилки, які псують враження
Багато хто вважає, що в зоопарку «мало тварин». Насправді кількість зменшили свідомо: раніше 7000–8000 особин жили в тісних клітках, тепер 1170 мають просторі вольєри. Менше — не гірше, а краще для тварин.
Інша помилка — приходити в понеділок. Санітарний день означає повне закриття. Третя — намагатися підгодувати тварин хлібом чи цукерками. Це викликає проблеми з травленням і звикання до людей.
Дехто плутає Харківський зоопарк з Фельдман-Екопарком. Це різні заклади: перший — у центрі, другий — за межею міста. Після 2022 року багато тварин з екопарку тимчасово жили саме тут.
Остання поширена помилка — вважати, що взимку тут нічого цікавого. Пінгвіни, навпаки, активніші в холод, а ведмеді інколи виходять із зимових будиночків.
Питання, які найчастіше ставлять відвідувачі
Чи є в зоопарку жирафи та білі ведмеді?
Так, жирафи живуть в «Африканській савані». Білі ведмеді були раніше; зараз акцент на бурих і гімалайських, але плани поповнення колекції тривають.
Чи можна прийти з дитиною до року?
Так. Територія рівна, є місця для відпочинку. Контактна зона частково працює, але краще уточнювати актуальність.
Чи працюють кафе та туалети?
На території є кілька пунктів харчування та туалети. У літній сезон працюють довше.
Чи можна фотографувати з дрона?
Ні. Дрони заборонені з міркувань безпеки тварин і відвідувачів.
Як довго гуляти, щоб побачити все?
Мінімум 2–3 години. Якщо з дітьми та зупинками біля кожного вольєра — 4–5 годин.
Сезонність і поради для різних аудиторій
Весна і рання осінь — ідеальний час: тварини активні, зелень свіжа, натовп помірний. Літо — довгі дні, але спека змушує багатьох звірів ховатися в тінь. Зима дає унікальну можливість побачити, як пінгвіни пірнають у холодну воду, а вовки бігають по снігу.
Для сімей з маленькими дітьми варто починати з «Планети мавп» і слонів — там завжди багато емоцій. Фотографи оцінять «Стежку тигра» на світанку. Шкільні групи часто замовляють тематичні екскурсії про Червону книгу чи еволюцію.
Освітні програми тривають навіть під час війни. Проєкт «Таємниці зоопарку» і гурток юннатів (йому вже понад 100 років) продовжують роботу. Живі камери на сайті zoo.kharkiv.ua дозволяють спостерігати за тваринами онлайн.
Харківський зоопарк залишається місцем, де історія міста переплітається з долею тварин. Кожен вольєр, кожна доріжка і кожен працівник — частина цієї довгої історії виживання та відродження.
